Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Simakhina G$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Simakhina G. Studying the phase transitions "Water – ice” in plant raw materials [Електронний ресурс] / G. Simakhina, N. Naumenko, S. Khalapsina // Ukrainian journal of food science. - 2013. - Vol. 1, Iss. 2. - С. 181-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujfs_2013_1_2_6 | ||
| 2. | 
Bazhay-Zhezherun S. Qualitative indicators of grain flakes of functional purpose [Електронний ресурс] / S. Bazhay-Zhezherun, G. Simakhina, L. Bereza-Kindzerska, N. Naumenko // Ukrainian food journal. - 2019. - Vol. 8, Issue 1. - С. 7-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2019_8_1_3 Обгрунтовано використання цільного біологічно активованого зерна злакових культур з метою створення функціональних харчових продуктів. Досліджено рецептури зернових сумішей пластівців, готові продукти на їх основі. Вміст білка визначали біуретовим методом, вміст крохмалю - поляриметричним методом. Вміст жиру визначали методом вичерпного екстрагування хімічно чистим гексаном. Вміст вітаміну Е, речовини з Р-вітамінною активністю визначати колориметрично. Вміст вітаміну С визначено титриметричним методом. Мікробіологічні показники досліджуваних зразків визначали висіванням їх поверхнево на агаризовані поживні середовища. Визначено вплив температурного режиму та тривалості холодного кондиціонування зерна на його біологічну цінність. Зі зміною температурного режиму до 12 - 18 <$E symbol Р>C і тривалістю кондиціювання 24 - 30 год вміст у зерні усіх водорозчинних вітамінів збільшується у 2 - 2,5 рази, кількість токоферолу зростає у 5 - 7 разів, кількість речовин з Р-вітамінною активністю збільшується у 2,5 рази. Досліджено залежність основних фізико-технологічних показників зернових пластівців та органолептичних властивостей дослідних зразків готових продуктів від їх компонентного складу. Збільшення масової частки вівса до 50 % зумовлює підвищення в'язкості каші, внаслідок збільшення вмісту геміцелюлози знижується розсипчастість. Підвищення масової частки зерна пшениці до 35 % зумовлює більш жорстку структуру каші, що пояснюється вищою щільністю оболонкових частин зерна пшениці, порівняно з іншими складовими. Ступінь забезпечення добової потреби дорослого населення в макронутрієнтах за рахунок споживання 100 г пластівців складає: білки - 18 - 22 %, жири - 5 - 7 %, вуглеводи - 13 - 16 %, харчові волокна - 13,5 %. Враховуючи добову потребу дорослого населення у вітамінах, 100 г пластівців дає змогу задовольнити потребу у вітаміні Е на 67 - 76 % та у вітаміні Р на 17,4 %. Загальна кількість колонієутворювальних одиниць мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у свіжих зразках сумішей пластівців та після їх зберігання не перевищує <$E 2~cdot~10 sup 3> на г продукту, плісняві гриби та патогенні мікроорганізми відсутні. Висновки: біологічно активоване зерно злакових культур пшениці, голозерного вівса та тритикале є джерелом цінних нутрієнтів для створення сумішей пластівців функціонального призначення. | ||
| 3. |
Simakhina G. Impact of cryoprotection on minimization of ascorbic acid losses in freezing of berries [Електронний ресурс] / G. Simakhina, N. Naumenko, S. Bazhaj-Zhezherun, S. Kaminska // Ukrainian food journal. - 2019. - Vol. 8, Issue 2. - С. 271-283. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2019_8_2_7 Introduction. Minimization of ascorbic acid losses during freezing and frozen storage of berries can be achieved by various methods of cryoprotection. The objectives of this research are to confirm the impact of different cryoprotectors on minimization of ascorbic acid losses during freezing and frozen storage of berries. Materials and methods. Bilberries, blackberries, and chokeberries in fresh, frozen and defrosted states were researched in this article. The 10-percent solutions of mono and disaccharides, the 1-percent solutions of organic acids and the 15-percent solution of inorganic salt (magnesium chloride) were chosen as cryoprotectors. The amount of ascorbic acid in defrosted berries, which was defined by the well-known method (with sodium 2,6-dichlorphenolindofenolate), was the criterion to confirm the effectiveness of cryoprotectors. Results and discussion. The traditional methods to freeze the berries had proved the well-known fact of the significant losses of ascorbic acid. The latter made up 16,8 to 26,3 percents in frozen products and 55,6 to 71,0 percents in those defrosted. This was the result of cryogenous damages of berries' cells by ice crystals, and thereinafter the cause of ascorbic acid oxidation by oxidoreductases and its leakage together with cellular juice during berries' defrosting. The berries processed with cryprotective solutions before freezing were believed to keep the holity of their structure during freezing, long-term (for 12 months) frozen storage, and defrosting. Therefore, the effect of ascorbic acid retention in most cases exceeded 80 percents, relatively to its amount in fresh raw materials. Thanks to protective action of cryoprotectors at the stage of berries freezing, the ascorbic acid losses did not overcome 16,8 to 26,3 percents; after frozen storage for 12 months and defrosting, the residual amount of ascorbic acid made up 62,8 to 83,5 percents. Meanwhile, the control samples (berries frozen without protectors) had got ascorbic acid left on the level of 22,4 to 33,6 percents. The authors of this article proposed to classify the cryoprotectors by four categories according to their cryoprotective effect (relatively to ascorbic acid); the cryoprotectors which showed the effect of ascorbic acid retention less than 40 percents were not recommended to further usage. The compound cryoprotectors turned to be more effective than those simplex. Only the berries frozen by the improved method (with cryoprotectors) had received the highest grade (5 out of 5) by all of the indices. Conclusions. Realization of theoretical knowledge in studying the cryoprotectors by cryobiology scientists had shown the positive effect of cryoprotection in berries freezing. | ||
| 4. |
Simakhina G. Antioxidant effectiveness of plant cultures [Електронний ресурс] / G. Simakhina, N. Naumenko // Ukrainian food journal. - 2021. - Vol. 10, Issue 1. - С. 62-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2021_10_1_6 Природні антиоксиданти мають переваги перед синтетичними, не викликаючи небажаних ефектів. Мета дослідження - виявити серед ягідних і лікарських рослин концентратори антиоксидантів і визначити їх практичне використання у харчових технологіях. Досліджено 4 сорти культивованих ягід і 8 видів дикоросів на загальну антиоксидантну ефективність; 10 зразків лікарських трав - на вміст і ступінь вилучення біофлавоноїдів у водно-спиртові екстракти; вміст аскорбінової кислоти, біофлавоноїдів, каротиноїдів визначали за загальновідомими методиками. Максимальний вміст аскорбінової кислоти виявлено в ягодах чорної смородини (234,0 мг/100 г), вишні (62,2 мг/100 г), аронії чорноплідної (129,0 мг/100 г), суниці (104,0 мг/100 г), ожини (68,8 мг/100 г). Ці ж ягоди відзначаються високим вмістом біофлавоноїдів, відповідно, 1858 мг/100 г; 1340 мг/100 г; 2460 мг/100 г; 1978 мг/100 г; 2447 мг/100 г. Спостерігається природна кореляція між вмістом цих двох груп антиоксидантів у досліджених матеріалах. Це обгрунтовує доцільність їх використання для отримання харчової продукції антиоксидантного спрямування. Рейтинговий список ягідних культур, найбільш придатних для корегування вмісту аскорбінової кислоти, біофлавоноїдів, каротиноїдів відповідно до рекомендованих добових потреб споживання, складає: аронія чорноплідна (2600 мг/100 г), ожина (2514 мг/100 г), чорниця (2199 мг/100 г), смородина чорна (2096 мг/100 г), суниця (2084 мг/100 г), вишня (1405 мг/100 г). Досить високий загальний вміст біофлавоноїдів, які діють як одне ціле та відіграють роль буферної антиоксидантної системи, виявлено у лікарських рослинах: звіробій (3,89 мг/100 г), материнка (2,98 мг/100 г), цмин (2,638 мг/100 г), меліса (1,685 мг/100 г), чебрець (1,470 мг/100 г). За визначених оптимальних значень основних параметрів екстрагування в екстракт переведено 85 % біофлавоноїдів зі звіробою; понад 60 % зі смородини, меліси, чебрецю, шавлії, цмину; до 40 % л - із материнки; менш ніж 30 % - із кропиви та берези. Це пояснюється певними відмінностями у їхній будові, різним вмістом харчової клітковини, що загалом впливає на коефіцієнт дифузії біофлавоноїдів при екстрагуванні. Встановлено, що рослинна сировина, характерна для помірного кліматичного поясу - культивовані та дикорослі ягоди, лікарські рослини - з високим вмістом антиоксидантів, має стати неодмінною складовою харчових продуктів і напоїв для захисту організму від вільнорадикальних впливів. | ||
| 5. |
Simakhina G. Biological value of proteins of cultivated mushrooms [Електронний ресурс] / G. Simakhina, N. Naumenko // Ukrainian food journal. - 2022. - Vol. 11, Issue 1. - С. 39-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2022_11_1_6 Мета дослідження - науково обгрунтувати та експериментально підтвердити харчовий статус культивованих грибів як джерела легкозасвоюваних білків, есенціальних і замінних амінокислот, інших цінних біокомпонентів і перспектив їх використання у харчових технологіях. Досліджено 2 види культивованих грибів - печерицю двоспорову (Agaricus bisporus) і гливу звичайну (Pleurotus ostreatus), один вид дикорослих - підберезники (Leccinum scabrum): за біохімічними характеристиками, масовою часткою альбумінів, глобулінів, глютелінів, проламінів; якісним і кількісним складом амінокислот у вільній і зв'язаній формах. Біохімічний склад шапок і ніжок грибів відрізняється за окремими показниками: вміст сухих речовин у шапках печериць на 13 - 18 % є більшим, вміст білків - на 14,6 - 23,5 %. Вміст клітковини - на 17 - 19 % є меншим, що є істотною перевагою шапок. Це потрібно враховувати під час промислового перероблення грибів, попередньо відділивши ніжки від шапок, із дотриманням оптимальних параметрів процесу для кожної анатомічної частини. Білки печериць містять усі незамінні амінокислоти та можуть бути важливим джерелом лізину (4,95 мг %), фенілаланіну (7,04 мг %), лейцину (9 мг %), треоніну (7,6 мг %). 7,6 % амінокислот міститься у вільному вигляді, серед них незамінних амінокислот майже половина. Це забезпечує ефективне використання амінокислот організмом людини для синтезу власних білків. Вміст білків у свіжих печерицях становить 6 - 9 % за їхньою масою, у гливі - 4 - 5 %, у білих грибах - 6 - 8,5 %, що підкреслює пріоритетність за білковою складовою саме печериць. Білки печериць на 70,3 % представлено легкорозчинними фракціями - альбумінами і глобулінами, дещо менше їх у білках гливи (65 %), а в білках підберезників цей показник зменшується до 53,2 %. І тому білки культивованих грибів із мінімальними витратами енергії розкладаються в організмі до амінокислот, а також відзначаються високим ступенем протеолізу (майже на рівні білків молока) під дією ферментів шлунково-кишкового тракту. Високих результатів досягнуто завдяки науково обгрунтованому вибору досліджуваної сировини, в тому числі з урахуванням її органолептичних характеристик, кожну з яких оцінено на відмінно. Запропоновано й охарактеризовано критерії вибору печериць для домашньої кулінарії та промислового перероблення: вміст білка не менш ніж 6 - 9 %, клітковини 2 - 3,5 %; вуглеводів 1 - 1,5 %. Встановлено, що культивовані гриби та продукти їх перероблення з високим вмістом білків та інших цінних компонентів мають стати неодмінною складовою харчових раціонів для подолання білкового дефіциту. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |